Лист № 1/11-5966 від
01.07.2019
Управління (департаменти) освіти і науки обласних,
Київської міської
державних адміністрацій
Інститути післядипломної
педагогічної освіти
Щодо методичних рекомендацій
про викладання навчальних предметів
у закладах загальної середньої освіти
у 2019/2020 навчальному році
Міністерство освіти і науки
надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо викладання
навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020
навчальному році, підготовлені спільно з Національною академією педагогічних
наук України та Інститутом модернізації змісту освіти.
Просимо довести їх до відома
керівників закладів загальної середньої освіти та вчителів.
Заступник Міністра В.
А. Карандій
Бєскова, 481-32-01
Дубовик О.А.
Коваленко О.Я.
Вступ
Реформування загальної середньої освіти
передбачає модернізацію змісту освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному
та особистісно орієнтованому підходах до навчання, а саме головне –
орієнтуватися на здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині
для успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому житті,
громадській активності.
Статтею
12 Закону України «Про освіту» визначено мету повної загальної середньої
освіти - всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна
до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до
самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого
вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та
громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом
формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині:
вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною (у разі
відмінності від державної) та
іноземними мовами;
математична
компетентність;
компетентності у галузі
природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна
компетентність;
навчання впродовж життя;
громадянські та соціальні
компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав
людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і
можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість та
фінансова грамотність;
інші компетентності,
передбачені стандартом освіти.
Окрім того, усі
компетентності однаково важливі і взаємопов’язані: елементи, притаманні одній
компетентності впливатимуть на формування інших.
Звертаємо особливу увагу, що у змісті всіх навчальних програм послідовно
впроваджено компетентнісний підхід, який відповідає стратегічному напрямку
розвитку освіти в контексті положень Концепції
«Нова українська школа» та показано особливості запровадження наскрізних
змістовних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська
відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова
грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї,
що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання.
Наскрізна лінія «Екологічна
безпека і сталий розвиток» підсилює формування в учнів
соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості: збереження,
захист довкілля й усвідомлення сталого його розвитку, готовність брати участь у
вирішенні питань навколишнього середовища і розвитку суспільства.
Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» забезпечує розвиток соціальної й громадянської
компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає
вектори його діяльності.
Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності
сприяє наскрізна лінія «Здоров’я
і безпека»,
орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично
повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно
долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.
Метою наскрізної лінії «Підприємливість
і фінансова
грамотність» є
навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання
коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно
діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
Наскрізні змістові лінії спільні для всіх начальних
предметів, є засобом інтегрування навчального змісту, вони корелюються з
окремими ключовими компетентностями і сприяють формуванню ціннісних і
світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих
ситуаціях. Упровадження наскрізних змістових ліній у навчальний предмет
передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних
навчальних проектів, роботу з різними джерелами інформації.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання
з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та
системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість,
ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики,
приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими
людьми.
Зміст навчання потрібно
базувати на положеннях дидактики, психології, методики, підборі оригінальних
завдань і видів діяльності, моделюванні творчої діяльності учнів, урахуванні
розвитку мовних, соціальних, громадянських, здоров’язбережувальних та інших
компетентностей, визначених навчальними програмами.
Нині змінилися не тільки
вимоги до якості освіти, а й виникла потреба впровадження у зміст освіти
європейського виміру, спрямування його на інтеграцію до світових та
європейських стандартів. А тому перед освітянами, науковцями стоїть нелегке
завдання – пошук ефективних механізмів проходження всіх етапів навчання.
Саме через освіту
необхідно підготувати інноваційну
людину, здатну до сприйняття змін та новацій. Головна мета розвитку української
системи освіти – створити умови для саморозвитку та самореалізації кожної
особистості як громадянина України.
Історія
У
2019/2020 навчальному році чинними програмами є такі навчальні програми:
«Історія України. 5–9 класи», затверджені
наказом МОН України від 21.02.2019 №
236;
«Всесвітня
історія. 7–9 класи» затверджені наказом Міністерства освіти і науки
України від 07.06.2017 р. № 804;
«Історія України. Всесвітня історія. 10–11
класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 № 236.
Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і
науки України за посиланням:
Для учнів 10 -
11 класів Міністерством
рекомендовано для вивчення інтегрований курс «Історія: Україна і світ»,
а також 2 окремі кури “Історія
України” та “Всесвітня історія”.
Для
підвищення результативності навчання пропонуємо синхронізувати вивчення історії
України та всесвітньої історії в тих класах, де всесвітня історія та історія
України вивчаються паралельно (7 - 11). Рекомендовану послідовність вивчення
історії України та всесвітньої історії за розділами наведено у програмах. Проте вчитель може
організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як
послідовно, так і паралельно. Методичні структури не уповноважені
регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.
Під час вивчення учнями 11 класу розділу 6 «творення нової
України» рекомендуємо використовувати інформаційно-довідкові матеріали щодо
хронології подій 2014–2019 років, які відбувалися в Автономній Республіці Крим
та під час проведення антитерористичної операції
/ операції Об’єднаних сил на Сході України, які були підготовлені
Науково-дослідний центр воєнної історії
Національного університету оборони України імені Івана Черняховського
(автори В. М. Грицюк,
О. О. Пашкова, О. І. Покотило, С. П. Сегеда,
О. Л.Скрябін). Матеріали розміщено на сайті Міністерства у рубриці
«Методичні рекомендації»
У 2019–2020 н. р.
частина учнів/учениць 10–11 класів навчатиметься за програмою
інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ», який запроваджено у
2018 р. Новий курс спрямований на
формування розумінь і вмінь інтерпретувати історію України як частину світового
культурного, економічного, соціального та політичного простору, пояснювати
взаємодію української та світової історії, навчити учнів/учениць виокремлювали
й аналізувати історичні виклики, з якими стикалися держави, народи-нації й люди
впродовж ХХ і на початку ХХІ ст. Загалом курс спрямовано на реалізацію
засад компетентнісно орієнтованого навчання історії, зокрема розвиток
критичного мислення і творчих здібностей.
Програма інтегрованого
курсу для 10 класу охоплює основні події, явища і процеси, які визначали
історію України і світу в 1914–1945 рр. Це – один з найдраматичніших
періодів у світовій історії, адже своєрідним його обрамленням були соціальні й
національні революції та дві світові війни. Сутністю української історії в той
час стала боротьба (у тому числі збройна) за національну державність,
протистояння тоталітаризму. В 11 класі йдеться про час від завершення
Другої світової війни до сучасності. Увага зосереджена на післявоєнному
врегулюванні (особливо на його українському вимірі), пошуках державами й
народами нових моделей розвитку, українському національно-визвольному русі
(передусім діяльності в русі опору української інтелігенції), формуванні
постіндустрального суспільства, революційних змінах у Європі на зламі
1980–1990-х років та проголошенні незалежності України, становищі України в
сучасному світі.
У роботі над курсом належить:
а) не втрачати з поля зору такі засади, як громадянська спрямованість,
людиноцентризм, україноцентризм, націєтворення, європейськість;
б) підпорядковувати навчальні завдання актуалізації змістових ліній, які
формують ціннісні та світоглядні орієнтації учнівства (як-от, інформаційне
середовище, екологічна безпека та сталий розвиток, громадянська
відповідальність, підприємливість та фінансова грамотність, здоров’я та
безпека, цінності й моральність, культурна самосвідомість, підприємливість та
фінансова грамотність); в) проблематику історії України (а вона повинна
становити дві третини змістового наповнення) не тільки включати у світовий,
насамперед європейський історичний контекст, а й показувати, як вона цей
контекст творила і творить.
Доцільними є вступні заняття, які мають бути як на початку
вивчення курсу, так і перед окремими розділами. Такі заняття допоможуть
сформувати в учнів/учениць початкові уявлення про ключові явища і процеси
історичного періоду, дадуть змогу розпізнати головні тенденції розвитку
українського та інших суспільств у той час. Важливо, щоби всі учасники/учасниці
освітнього процесу були зорієнтовані на результативну діяльність, зокрема
дослідницько-пошукову і творчу роботу. У програмі курсу до кожної теми подано
орієнтовну тематику практичних занять, навчальних проектів і/або есе. Вони
мають на меті спонукати школярів/школярок до занять історичною біографістикою,
творити портрети історичних особистостей, підтримувати інтерес до родинних
історій, формувати вміння шукати інформацію і працювати в групах. Проекти й есе
можуть виконуватися за вибором як учителя, так і учнів, як у класі, так і
вдома, але з обговоренням результатів на уроці.
Учитель/учителька може самостійно
планувати навчальну роботу, вибудувати
власний алгоритм роботи з учнями/ученицями, зокрема акцентувати на певних
навчальних цілях, змістових елементах, розширювати коло історичних
діячів/діячок, змінювати послідовність вивчення матеріалу в межах розділів,
додавати матеріал з історії рідного краю, доповнювати тематику практичних
занять, творчих робіт тощо. Для практичного заняття, проекту, есе
учитель/учителька може обрати іншу тему, розробити пізнавальні завдання, що
ґрунтуються на самостійно підібраній джерельній базі. Пропоновані учням/ученицям
завдання мають бути аналітичними, зорієнтованими на очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності, сприяти освоєнню учнями/ученицями ключових
компетентностей, формувати розуміння зв’язку між минулим і сучасністю.
У програмі інтегрованого курсу
немає розподілу навчальних годин за розділами. У межах загальної річної
кількості годин учитель/учителька самостійно визначає час для роботи над кожним
розділом програми, дбаючи при тому про досягнення учнями/ученицями повноти
завдань, що визначені як очікувані результати учіння. Слід врахувати, що
програма курсу спрямована на те, щоби учні/учениці могли досягати навчальних
цілей на основі опрацювання менших обсягів інформації (за рахунок внутрішньої й
зовнішньої інтеграції). Плануючи курс, доцільно визначити цілі (очікувані
результати учіння) та виділити навчальний час (у межах уроку, окремими уроками)
на вивчення історії рідного краю.
Інформуємо також, що Український
інститут національної пам’яті створив сайт, присвячений Другій світовій війні: www.ww2.memory.gov.ua. Він містить інформацію про
ключові події, постаті, карти, інфографіку, фотогалерею: відеоролики й
електронні видання про війну, підбірку фільмів «20 000 хвилин, які змінять
ваше уявлення про Другу світову війну» та інші проекти.
23
листопада 2019 р. (традиційно – у четверту суботу листопада) в Україні
відзначається День пам’яті жертв Голодомору.
Відзначаючи
86-і роковини Голодомору 1932 – 1933 рр. – геноциду українського народу,
особливу увагу слід приділити набуттю учнями/ученицями конкретно-історичних
знань та осмисленню обставин виникнення, перебігу та наслідків сталінської
політики творення голоду. Необхідно виокремлювати
соціально-фізіологічне явище «голод» від поняття і явища «Голодомор». Термін і
явище «голод» вказують на кількісне (відсутність наявності їжі протягом певного
терміну) і якісне голодування людського організму (нестача білків, жирів,
вуглеводів, відтак калорій). Голод і Голодомор стосовно 1932 – 1933 рр.
вирізняються. Вони не є тотожні. Голодомор – це не смерть від голоду, а
історична форма застосування терору голодом, тобто штучно організованого голоду
в Україні. Він є геноцидом проти цивільного населення у мирний час. Тому маємо
завжди використовувати визначення «Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні», тобто
вид злочину, роки та місце його скоєння.
Історично та юридично хибним є
застосування поняття «український геноцид», яке у такому лінгвістичному
поєднанні вказує на участь українців у його скоєнні. Правильно писати і
говорити – «геноцид українців», « геноцид українського народу».
Помилковим є розмежування явищ
«голод» і «Голодомор» у їх хронологічних рамках 1932 – 1933 рр. Голодомор не є
вищою фазою голоду, а історичним, меморіальним і юридичним терміном, який
відповідає ознакам геноциду. Закон України від 28 листопада 2006 р. зафіксував
хронологічні рамки Голодомору в Україні, тому вони не підлягають ревізії. Вони
набули сталості в історіографії.
Важливим є також поєднання
класних та позакласних заходів для активізації потенціалу педагогіки
партнерства, поєднання зусиль вчителів-батьків-дітей для кращого осмислення й
передачі пам’яті про голод-геноцид з погляду виховання усвідомлення цінності
власної держави, демократичних свобод, а також соціальної активності та
відповідальності.
Навчальні
заклади у 2019/2020 навчальному році можуть долучитися до Всеукраїнського
конкурсу учнівських робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка. Його вже
традиційно проводитиме Інститут історії України НАН України у співпраці з
Міністерством освіти і науки України, за підтримки Науково-освітнього
консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських
студій Альбертського університету.
29 вересня 2019 р. в
Україні відзначатиметься День пам’яті жертв Бабиного Яру, який став символом
Голокосту та інших злочинів нацизму на окупованій території України та Східної
Європи (за два дні 29 та 30 вересня 1941 р.
у Бабиному Ярі, урочищі на північно-західній околиці Києва, розстріляли майже
34 тисячі євреїв. Тут же нацисти розстрілювали ромів, радянських
військовополонених, українських націоналістів та інших «ворогів рейху»).
27 січня 2019 р. в
Україні та світі, відповідно до Резолюції Генеральної асамблеї ООН
2012 року, відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (саме в
цей день у 1945 р. війська 1-го Українського фронту увійшли до
нацистського табору смерті Аушвіц, який став символом Голокосту та інших нацистських
злочинів).
Вивчення історії
Голокосту здійснюється, за рекомендаціями Ради Європи та інших міжнародних
організацій, як складова української,
європейської та світової історії. Це забезпечується на уроках з історії
України та всесвітньої історії, а також у позакласній та позашкільній роботі.
Зокрема, Міністерством освіти і науки України затверджені Програми для
факультативних, спеціальних курсів, курсів за вибором з історії Голокосту.
У рамках реалізації
спільного проекту Яд Вашем та Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума»
за підтримки Міністерства освіти і науки України «Вивчення Голокосту для
формування атмосфери толерантності»
вчителі, методисти, а також учні закладів загальної середньої освіти
можуть брати участь у всеукраїнських та міжнародних семінарах з історії
Голокосту; пересувних (мобільних) освітньо-музейних виставках; конкурсах
творчих робіт «Уроки війни та Голокосту
– уроки толерантності»; міжнародних
молодіжних проектах «Ковчег», «Оливкове дерево» та інших. Додаткова інформація
щодо зазначених заходів міститься на сайті Українського інституту вивчення
Голокосту «Ткума».
18
травня 2020 р., відзначатимуться 75-ті роковини депортації
кримських татар та інших народів Криму. 18 травня 1944 року розпочалася
радянська операція з депортації кримських татар. Цей день відзначають також як День боротьби за права
кримськотатарського народу.
З метою набуття школярами
історичної та інших компетентностей, відповідно до державних вимог до освітньої
підготовки учнів, окремою структурною складовою програми вперше стають
спеціальні уроки –
практичні заняття. Під час практичного заняття вчитель виступає як
консультант у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу
відповідно до віку та пізнавальних можливостей.
Питання порядку проведення практичних занять та оцінювання їхніх
результатів залишається в компетенції вчителя.
Правознавство
У 2019-2020
начальному році чинними є такі програми: для 9-го класу «Навчальна
програма з основ правознавства», для 10-11-х профільних класів – «Правознавство»
(профільний рівень). Програми названих предметів розміщені на офіційному сайті Міністерства
освіти і науки України, видані окремими брошурами та
опубліковані у фахових виданнях.
Програма курсу з
правознавства спрямована на отримання знань, навичок, ставлень і ціннісних
орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування,
реалізації її життєвих цілей і завдань, забезпечення умов для формування
елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки
учнів.
Під час вивчення правознавства особливу увагу варто приділити
правам людини як наскрізному компоненту усіх навчальних дисциплін.
Відповідно до Керівних принципів освіти в
галузі прав людини для систем середньої школи, розроблених Бюро
демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва
в Європі (ОБСЄ БДІПЛ), основні компетенції в галузі
прав людини для учнів середніх шкіл включають такі основні
елементи:
знання і розуміння (філософія прав людини, принципи прав людини і прав
дитини, міжнародні стандарти, дотримання прав людини);
ставлення і цінності (повага до себе та інших, критичне мислення,
толерантність тощо);
навички та поведінка (відстоювання прав людини тощо).
Під час викладання правознавства варто також
звернути увагу на рекомендації Координатора проектів ОБСЄ в
Украйні щодо запровадження підходу, заснованого на правах людини, до загальної
середньої освіти в Україні (соціогуманітарний цикл). У результаті
посилення освітнього компоненту з прав людини, засвоєння учнями/ученицями знань
і розуміння принципів прав людини надасть можливість користуватися своїми
правами і реалізовувати їх, а також поважати і відстоювати права інших.
Процес навчання правознавства повинен бути
спрямований на ознайомлення учнів/учениць із принципами та нормами права;
виконання вправ на застосування принципів та норм права у стандартних ситуаціях
(тактичне навчання); згодом розв’язування правових проблемних задач
(стратегічне навчання – конструювання методів вирішення проблем); завершуватися
навчання повинно рефлексією розв’язків, тобто прищепленням цінностей
шляхом засвоєння уроків із розв’язування проблемних задач (усвідомлення
важливості тих чи тих ідей).
Окремою структурною складовою програм є практичні заняття (уроки), які включені до програм
упродовж вивчення певного правознавчого змісту. Кожне практичне заняття є
тематичним і має певне змістове наповнення відповідно до контексту конкретної
теми. Програма передбачає також уроки-узагальнення до розділів курсу та
підсумкові уроки до курсу. На цих уроках учні/учениці за допомогою
вчителя/вчительки мають можливість систематизувати та узагальнити вивчене,
відрефлексувати процес навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки.
Ураховуючи важливість прав людини як
наскрізного компонента усього освітнього процесу, особливу увагу потрібно
приділити ознайомленню учнів/учениць із Міжнародним біллем прав людини, що
складається із Загальної декларації прав людини (1948), Міжнародного пакта про
громадянські і політичні права (1966) і Міжнародного пакта про соціальні,
економічні і культурні права (1966). Також важливо передбачити практичні
заняття щодо застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод (1950) та обов’язковості практики Європейського суду з прав людини в
Україні. Окремо варто ознайомити учнів/учениць із Конвенцією ООН про права
дитини (1989)
Координатором проектів ОБСЄ в
Украйні спільно зі студією онлайн освіти EdEra за підтримки Міністерства освіти і науки України
розроблено
онлайн-курс «Права людини в освітньому просторі», який рекомендований
Міністерством (лист від 20.03.2019 №1/11 -2803).
Цей курс допоможе краще зрозуміти
сутність та еволюцію концепції прав людини, перелік прав кожної людини та
особливості прав дитини, умови обмеження прав та їхнє гарантування державою,
права учасників освітнього процесу, зокрема, в інтернеті, ідею навчального
закладу, дружнього до дитини, стан дотримання прав у закладі освіти, а також
механізми захисту прав людини в Україні.
Доступ до курсу відкритий за
наступним покликанням https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:EDERA_OSCE+HRE101+2019/about . Зазначений курс не
лише стане в нагоді вчителям під час викладання правознавства, позакласної
роботи, але також може зараховуватись
закладами післядипломної педагогічної освіти під час проходження вчителями
курсів підвищення кваліфікації (за умови отримання сертифіката).
У новому навчальному році необхідно
звернути увагу на прийняття Верховною Радою України базового законодавчого
акта, що регулює порядок функціонування і застосування державної мови – Закону
України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від
25.04.2019 р. №2704-VIII (набрання чинності 16.07.2019 р.).
При вивченні тем, присвячених
законодавчому процесу, та при аналізі поточних змін у національному
законодавстві, необхідно додатково керуватися положеннями Закону України «Про
внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційної публікації
законів України та інших нормативно-правових актів» від 02.10.2018 р.
№2578-VIII, в якому передбачено крім офіційного опублікування законів, постанов
Верховної Ради України можливість їх доведення до відома населення шляхом
оприлюднення на офіційному веб-сайті Верховної Ради (www.rada.gov.ua). Такі ж правила поширено і на оприлюднення постанов Кабінету Міністрів
України (www.kmu.gov.ua).
З 01.01.2020 року набере чинності Закон України «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих
категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 р. №2617-VIII, яким
передбачена зміна цілої низки положень Кримінального кодексу України щодо
використання категорії «кримінальне правопорушення», запровадження класифікації
кримінальних правопорушень, визначення поняття «кримінальний проступок». Окремо
запроваджується дізнання як форма досудового розслідування кримінальних
проступків у кримінальному процесі.
З метою посилення
гарантій захисту прав учасників освітнього процесу та ефективної правової
роботи у закладах загальної середньої освіти корисним буде використання Закону
України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії
булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. №2657-VIII.
З метою удосконалення
способів інформування громадськості про діяльність Верховної Ради України,
підвищення рівня обізнаності дітей та молоді з організацією роботи Верховної
Ради України, її органів та народних депутатів України у липні 2019 року
розпочинає свою діяльність освітній центр Верховної Ради України. Інформацію
щодо діяльності цього центру (запис на екскурсії, проведення заходів на базі
центру тощо) буде розміщено на сайті Міністерства та Верховної Ради України.
Під час проведення
Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства у 2018/2019 навчальному
році, завдання першого дня включали тести із одиничним варіантом відповідей, де
учні мали дати точну відповідь на запитання, а завдання другого дня олімпіади
мали практичний характер, включали
юридичні задачі із конституційного, цивільного, адміністративного, сімейного,
трудового, фінансового та кримінального права, де учні мали змогу вирішити ситуації
по суті, дати розгорнуті відповіді та коментарі.
Варто відмітити, що окрім
завдань на відтворююче мислення, обов’язковими були питання, які передбачали
вміння аналізувати, співставляти та узагальнювати юридичні факти, визначати
класифікуючи ознаки, давати правову оцінку ситуаціям, розв’язувати ситуації по
змісту тощо. Достатньо високий є
рівень знань учнів з цивільного та кримінального права. У той же час,
спостерігаються певні проблеми із застосуванням норм адміністративного та
сімейного законодавства.
Варіативні
курси правознавчого й громадянознавчого змісту в основній школі виконують роль
пропедевтичних курсів та курсів до профільної підготовки учнів. Це «Живи за
правилами» (7–8 кл.); «Вчимося бути громадянами» (8 клас);
«Ми – громадяни України» (9 клас).
В умовах війни України з Росією вкрай актуальним є
вивчення курсу за вибором
«Міжнародне гуманітарне право» (для учнів 10 (11) класів закладів
загальної середньої освіти). Програма зазначеного курсу рекомендована
Міністерством (лист від 02.07.2018 №22.1/12 – Г-470. Вивчення курсу сприятиме виробленню в учнів стійкої
зацікавленості проблемами міжнародного гуманітарного права, формування вміння
використовувати гуманістичні цінності, як базові в повсякденному житті і в
подальшій професійній діяльності; вести діалог, спілкуватися з носіями різних
культур і цінностей; культуру ненасильницьких відносин, здатність аналізувати
свої погляди тощо. Також надзвичайно важливим є формування громадсько активних
та відповідальних молодих людей, здатних дотримуватися норм гуманітарного права
і принципів поваги до життя і людської гідності, захищати і розвивати їх у
майбутніх сферах своєї діяльності. Школярі мають розуміти причини появи
тимчасово переміщених осіб, біженців, складнощі їхнього життя тощо.
Громадянська
освіта
У
2019/2020 навчальному році в закладах
загальної середньої освіти у 10 класах продовжується вивчення інтегрованого курсу «Громадянська освіта».
Зміст громадянської
освіти передбачає інтеграцію соціально-гуманітарних знань та орієнтацію на
розв’язання практичних проблем.
інтегративних громадянознавчих знань.
Запровадження
громадянської освіти є забезпечення мінімальної функціональної громадянської
освіченості індивіда. Цієї
мети можна досягти, лише застосовуючи «багатовекторний» підхід, тобто зосередивши
увагу на кількох ключових моментах. Перш за все, учнівську молодь необхідно
озброїти компетентностями, необхідними для участі в житті суспільства на всіх
рівнях, що передбачає, насамперед, здатність реалізовувати свої права й
свободи, поважаючи при цьому права й свободи інших громадян, а також діяти у
відповідності до власних переконань і цінностей. Надзвичайно важливо сформувати
в молодих громадян України повагу до прав людини, плюралізму та демократії,
верховенства закону, виховати в них неприйняття насильства, ксенофобії,
расизму, агресії, нетерпимості.
Зміст
програми з громадянської освіти не містить уроки узагальнення і тематичного
контролю. Тому вчитель на свій розсуд може (за необхідності) планувати такі
уроки, оскільки програма не містить розподілу навчального матеріалу за
годинами.
Під час розподілу навантаження варто
надавати перевагу вчителям історії та правознавства, як викладачам курсу
«Громадянська освіта».
Всеукраїнською Асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін
«Нова Доба», на основі багаторічного досвіду
імплементації освіти для демократичного громадянства в Україні, створено онлайн-платформу
підручника нового інтегрованого курсу під назвою «Громадянська освіта».
Підручник з громадянської освіти містить 7 розділів, що висвітлюють особливості
життя і діяльності людини у демократичному суспільстві. Кожен розділ
складається з низки тем, що визначають окремі заняття. Текст підручника,
викладений на цій онлайн-платформі, постійно доповнюється різними навчальними
матеріалами: визначеннями основних термінів і понять, ілюстраціями, аудіо- та
відеоматеріалами, цікавими фактами і прикладами з життя.
Вчителі, які викладають зазначений курс з допомогою зазначеної
платформи мають змогу навчатися у
зручний час, слідкувати за своїм прогресом у вивченні курсу громадянської
освіти, здобувати додаткові бали за ознайомлення з додатковими матеріалами до
теми, брати участь в опитуваннях, виконанні практичних завдань у «Майстерні
громадянина» тощо.
У контексті російської інформаційної агресії особливе місце в нашому суспільстві
посідає медіаграмотність. З 2015 року відбувається
методологічне та
кваліфікаційне забезпечення процесу
упровадження медіаграмотності та методик критичного мислення до викладання
суспільних дисциплін у закладі загальної середньої освіти. Потсібник
«Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін та електронний посібник для вчителя
«Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства» сприятиме
набуттю медіаграмотності та навичок критичного мислення старшокласниками під
час вивчення курсу «Громадянська освіта» та інших суспільствознавчих курсів. На
базі онлайн-бібліотеки з медіаосвіти АУП з вересня 2013 є портал «Медіаосвіта та медіаграмотність» (http://www.medialiteracy.org.ua/),
у тому числі з відеоархівом, з метою створення інтерактивної платформи для
спілкування медіапедагогів, задля сприяння відкритості та публічності процесів
у медіаосвітньому середовищі.
На
порталі розміщуються новини медіаосвіти, поповнюється електронна бібліотека,
календар подій, плани уроків, презентації тощо).
Аналітичні матеріали, а
також дані багатьох сучасних досліджень показують, що в наш час у країні
склалася ситуація, коли реально існуюче
культурне розмаїття недооцінюється, а іноді сприймається як гальмо на шляху національної
консолідації. Незважаючи на фактичне культурне, етнічне та конфесійне розмаїття
в країні, більшість населення не бажає приймати світ у всьому його
різноманітті. Протягом багатьох десятиліть формувались забобони і стереотипи до
різних груп населення. Велика кількість внутрішньо переміщених осіб із Криму й
Сходу країни стала ще одним викликом, що спонукає шукати дієві інструменти для
адаптації та соціалізації в регіонах України людей, відмінних своїми мовними,
релігійними, культурними та іншими характеристиками. Також надзвичайно
актуальними є розвиток громадянської освіти й системна цілеспрямована робота по
об’єднанню країни, розвитку міжрегіональних зв’язків, інтеграційних процесів і
співпраці. Відповіддю на ці виклики може бути увага до регіональних
особливостей й їхнє широке представлення у загальноукраїнському контексті, а
також системний, інтегрований, компетентністний підходи до знайомства з
оточуючим середовищем і інклюзія у широкому сенсі цього слова. Формування
громадянської та соціальної компетентності дітей є також важливим компонентом
розвитку дитини й підготовки її до реалій життя у світі, що швидко змінюється.
Саме для набуття практичних
навичок й компетентностей для життя й був розроблений наскрізний інтегрований
курс «Культура добросусідства». Його
програми успішно пройшли апробацію й схвалені до використання. Зміст курсу є інтегрованим і, таким чином,
дозволяє здобувачеві освіти побачити явища навколишнього життя в їх
взаємозв'язку і взаємовпливі. Пріоритетність виховних та розвиваючих завдань
через активну практичну діяльність сприятиме формуванню певних навичок і
моделей поведінки, у першу чергу, спрямованих на розвиток особистості, її
культурної компетентності, громадянської свідомості й повагу до різноманіття.
Зазначені програми дозволяють
широко використовувати новітні освітні технології в навчанні, стимулюють
введення інноваційних форм роботи, таких як інтерактивні заняття, тренінги,
дискусії, ділову гру, кейс-стаді та ін.
Курс «Культура добросусідства» може стати важливою складовою частиною
сучасної громадянської освіти дітей різного віку, а також їхніх батьків, бо дає
змогу широко залучати до освітнього процесу дорослих і громаду, що також сприяє
розвиткові інтеграційних процесів у суспільстві.
Навчальний курс “Культура добросусідства”
може бути введений, починаючи з будь-якого класу, як спецкурс за рахунок годин
варіативної частини навчальних планів (35 годин на рік), за відсутності годин у
варіативній частині - як виховна година. Викладання курсу може здійснюватися
класними керівниками - вчителями початкових класів і вчителями-предметниками,
шкільними психологами, соціальними працівниками, за умови проходження ними
відповідної методичної підготовки.
Курси морально-духовного
спрямування
Відповідно до Типових навчальних планів
закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою і вивченням
етики чи курсів духовно-морального спрямування (додаток 13 до наказу
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 в
редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664) у
2019 -2020 навчальному році в 5-6 класах продовжується вивчення предмета
«Етика» або курсів духовно-морального спрямування. Для шкіл, що користуються іншими Типовими
планами, ці курси можуть вивчатись за рахунок варіативної складової.
Натепер Міністерством
рекомендовано декілька програм, перелік
яких розміщено на сайті Інституту модернізації змісту освіти.
Викладання основ християнської
етики та інших предметів духовно-морального спрямування в закладах загальної
середньої освіти відбувається за умови
письмової згоди батьків та за наявності
підготовленого вчителя. При цьому
просимо враховувати ситуацію, коли не всі діти відвідують зазначені курси. У
такому випадку ці заняття повинні бути в розкладі першим або останнім уроком.
Для належного підвищення
кваліфікації вчителів етики та інших
курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення
якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання
вчителів, творчі групи, кабінети тощо.
Зміст курсів духовно-морального
спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим є також нав’язування
учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших Церков, примусу
дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.
Предмети
духовно-морального спрямування слід викладати
в тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про
особливості християнської етики, давати їм
можливість відвідувати уроки і
позакласні заходи з предмета.
Програмами
суспільних дисциплін (історія,
правознавство, громадянська освіта) передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд.
Згідно з Інструкцією з ведення ділової
документації у закладах загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (наказ Міносвіти і науки №240 від 23.06.2000 р.) календарне планування
навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо в навчальних
програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі
навчальних програм. На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні
плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами
для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф
Міністерства освіти і науки України. Під час розроблення календарних планів
вчитель може на власний розсуд використовувати резервні години – планувати
проведення практичних, контрольних робіт, семінарів, засідань круглих столів тощо.
Крім того, учитель на свій розсуд може об’єднувати
уроки узагальнення і тематичний контроль; зробивши відповідні записи в журналі.
Учнівські зошити з предметів суспільно-гуманітарного циклу переглядаються учителем один раз на
семестр і бал за ведення зошита може
(за бажанням вчителя) виставлятись в журнал. При виставленні тематичних оцінок
вчитель на власний розсуд може враховувати або ні оцінку за ведення зошита.
Підручники, посібники,
робочі зошити, атласи та контурні карти, зошити для контролю і корекції
навчальних досягнень тощо, що використовуються на уроках, повинні мати гриф
Міністерства освіти і науки України.
