Підготовка до ЗНО



ДПА-2016 з історії України в старшій школі (11 клас)
Для отримання результату державної підсумкової атестації з історії України у 2016 році, випускникам загальноосвітніх шкіл необхідно взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні з цього предмета.

Тест ЗНО 2016 року з історії України умовно поділений на дві частини. Результат виконання завдань першої частини буде зарахований як державна підсумкова атестація з історії України. Ця частина містить тридцять завдань різних форм (завдання від №1 до №30) та охоплює період історії України ХХ ст. - початку ХХІ ст.

Завдання для проведення атестації з історії України у формі 
ЗНО укладаються Українським центром оцінювання якості освіти та мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами.

Зміст тестових завдань визначається 
програмою ЗНО з історії України у 2016 році.

ОЦІНКА ДПА З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Максимальна кількість тестових балів, що може набрати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання першої частини тесту дорівнює 47 балам.

На підставі кількості тестових балів, яку набрав учасник тестування за виконання завдань першої частини тесту, буде визначена його оцінка за 12-бальною шкалою.

Для визначення 
результатів учасника зовнішнього оцінювання за 12-бальною шкалою використовується Таблиця переведення тестових балів в шкалу 1-12 балів.

Таблиця переведення тестових балів оприлюднюються 
Українським центром оцінюванняпротягом двох тижнів після проведення тесту і тільки після перевірки правильності виконання завдань кожного учасника тестування.

Зазначена таблиця є рейтинговою, оскільки вказує на місце результату зовнішнього незалежного оцінювання особи серед результатів інших учасників тестування з історії України.

За підсумками тестування Український центр оцінювання якості освіти надсилає
загальноосвітнім навчальним закладам результати тестування кожного учасника з історії України, які зараховуються як результати державної підсумкової атестації.

ФОРМИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді – до кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А.

Перша частина тесту, що зараховуватиметься як ДПА, містить 23 завдання з вибором однієї правильної відповіді (№1-23), що оцінюються в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.

Завдання на встановлення відповідності - до кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити «логічні пари»). Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

Перша частина тесту, що зараховуватиметься як ДПА, містить три завдання на встановлення відповідності (№24-26), що оцінюються в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів, якщо не вказано жодної правильної «логічної пари» або відповіді на завдання не надано.

Завдання на встановлення правильної послідовності - до кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати в правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Г) у таблиці бланка відповідей А.

Перша частина тесту, що зараховуватиметься як ДПА, містить 2 завдання на встановлення правильної послідовності (№27-28), що оцінюються в 0, 1, 2 або 3 бали: 3 бали, якщо правильно вказано послідовність усіх подій; 2 бали, якщо вказано першу та останню події; 1 бал, якщо вказано або першу, або останню подію; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь або відповідь на завдання не надано.

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору) - до кожного завдання пропонується сім варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і записав правильні відповіді у бланку відповідей А.

Перша частина тесту, що зараховуватиметься як ДПА, містить два завдання (№29-30) з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору), що оцінюються в 0, 1, 2 або 3 тестових бали: 1 бал за кожну правильно вказану відповідь (цифру) із трьох можливих; 0 балів, якщо не вказано жодної правильної відповіді (цифри), або відповіді на завдання не надано. Порядок написання цифр значення не має.

Додаток до наказу Міністерства освіти і науки

України від 05.11.2014 № 1276

«ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки України 01.10. 2014 року № 1121

(у редакції наказу Міністерства освіти і наукиУкраїни від 05.11.2014 № 1276)»

Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України

для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти

Пояснювальна записка

Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі. Пропоновану Програму зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з історії України складено, враховуючи цілі, вимоги і зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі з історії

України для 11-річної школи. Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів історії України від найдавніших часів до сьогодення і складається з 31 теми. Вона передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь. Тестові завдання мають перевіряти такі знання й уміння учнів: азивати історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, поняття, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам’ятки культури;– визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;–локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті;– описувати хід, зовнішні ознаки подій, пам’ятки культури різних епох;– характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;– встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти за вказаною ознакою;–розпізнавати найвидатніші культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильовівідмінності пам’яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині;– визначати найважливіші зміни, що відбувалися в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;–встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення;– давати визначення історичних понять й термінів, пояснювати їх і доречно вживати;– працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює. На основі вищевикладеного переліку розробники тесту ЗНО та вчителі мають формулювати відповідні завдання до кожної теми.

Програмі ЗНО надано вигляду таблиці, яка складається з трьох колонок. У першій колонці вміщено назву розділу, теми програми ЗНО, що відповідає чинній програмі з історії України для 11-річної школи. У другій колонці викладено зміст історичного матеріалу, у якому виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни. Це мінімум, з якого випускники повинні мати певні знання та уявлення. Термін «знання» стосується конкретних дат, подій, персоналій. Термін «уявлення» – історичних процесів, загальних характеристик певних ідей і понять. Якщо про якийсь факт згадано у цій колонці таблиці, то це означає, що він може бути використаний розробниками тесту ЗНО для перевірки знань і умінь. Якщо у програмі вказано дату, то це означає, що учень має знати її та встановлювати відповідність між нею та історичною епохою чи процесами суспільного життя минулого, діяльністю історичної постаті. Названі в програмі ЗНО історичні персоналії учень повинен вміти розпізнати за портретними рисами (автентичними пам’ятками – фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати її етапи, встановлювати відповідність між цією діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій. Кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного процесу довгий час, завдання, пов'язані з її діяльністю, можуть траплятися в кількох темах. Поняття та терміни, зазначені у програмі ЗНО, учні повинні називати, визначати, оперувати ними, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо. Кожне поняття чи термін згадані в програмі лише один раз, проте можуть бути конкретизовані й під час перевірки інших тем (окрім тієї, де вони безпосередньо зустрічаються). Отже, учні мають знати не тільки загальне визначення терміна, але і його конкретно- історичне значення. У третій колонці програми вказані предметні вміння і навички, у яких конкретизуються загальні уміння, перелічені вище. Їх розподілено на такі: позначати на картосхемі, характеризувати, визначати причини та наслідки, порівнювати окремі події та явища. Форми контролю вміння учнів локалізувати історико-географічні об’єкти та факти на карті мають відповідати меті шкільної історичної освіти. Для цього потрібно пропонувати учням завдання, у яких використовувалися б не контурні карти, а навчальні історичні карти, з яких, відповідно до умов завдання, зняті прямі підказки. Що ж до використання контурних карт, то воно є небажаним, оскільки не відповідає завданням ЗНО і перевищує допустимий рівень складності завдань. Невід’ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.

  Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва обов’язкові для розпізнавання абітурієнтами

(Відповідно до Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 01.10.2014 1121 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05.11.2014 №1276)

Немає коментарів:

Дописати коментар