четвер, 24 березня 2016 р.

Євромайдан: Революція Гідності. Повна хронологія!

Матеріали до сучасної історії України

Революція Гідності 2013-2014 рр. та агресія Росії проти України











Революція Гідності 2013-2014 рр. та війна українського народу проти російської агресії стали центральними подіями новітньої історії не лише України, а і Європи та світу.
Революція Гідності сприяла відродженню цінностей свободи, гідності, переосмисленню багатьма людьми світу свого призначення. А російська агресія проти України змусила вільний світ усвідомити мету російського режиму та почати готуватися до опору.
Що ці події означають для самої України?

1. Природа режиму В. Януковича

На президентських виборах 2010 р. за кандидатуру В. Януковича проголосувало менше половини тих, хто прийшов на виборчі дільниці. Попри це, Янукович одразу почав узурпацію влади. Він створив Уряд завдяки депутатам-перебіжчикам, хоча Конституція вимагала, щоб уряд формували виключно партії, які здобули підтримку на виборах. Восени 2010 року Конституційний суд незаконно передав Януковичу значно ширші повноваження, ніж ті, з якими він був обраний: право звільняти весь уряд, формувати склад всіх міністерств і відомств, Генеральної прокуратури тощо.  
Влада відірвалася від потреб суспільства у своїй гонитві за приватним зиском. Режим узяв під контроль бізнес та телеканали країни. Один із синів Януковича швидко перебрав контроль за левовою часткою економіки. На чільних позиціях у владі переважали вихідці з однієї області. Ті, хто не був пов‘язаний з найближчим оточенням Януковича, не мали шансів добитися успіху. Беззаконня несло загрозу фактично кожній людині. Для людей, не пов‘язаних з владою та великими грішми, майже не було  можливостей добитися правосуддя.  Правоохоронні органи зрослися з криміналом, їхньою ключовою метою став захист інтересів можновладців.

Треба знати історію свого краю

   



Таємниця походження назви Чернігова загубилась десь у глибині віків. На сьогодні існує кілька версій походження назви міста. Найвідомішою з них є легенда про князя чорного, який ніби заснував місто, і чия могила (Чорна могила)ще й досі височить навпроти Єлицького монастиря. Але археологи спростували цю версію.
     За іншою версією назва Чернігова походить від чорних лісів, що вдавнину оточували місто.
     Проте майже не викликає сумніву те,що назву міста треба шукати у слові чи факті, що має щось спільне з чорним кольором. Перші звістки про людей «одягнених в чорні плащі» (меланхлайнів) можна знайти у творах давньогрецьких письменників. У VІ ст.до н.е. їх згадує Гекатей Мілетський. «Батько» історії Геродот (V ст.до н.е.), розміщує племена меланхлайнів на схід від Борисфена (Дніпра) і на північ від царських скіфів, які доходили на сході до Танаїсу (Дону), тобто на території, що включає і нашу Чернігівщину. Він пише: «Меланхлайни одягаються у все чорне, звідки і їхня назва, а звичаї  в них скіфські». В ольвійському написі ІІІ ст.до н.е. на честь Протогена знаходимо згадну про народ савдарати, сусідній з Ольвією; його назву деякі спеціалісти перекладають як «ті, що носять чорні одежі». До того ж слід зазначити, що назву одного зі слов’янських племен - сіверян – спеціалісти теж виводять з іранського кореня sava , що в перекладі на українську значить «чорний».

Чому я звертаюсь у своїй роботі до особистісно орієнтованого навчання

Змінюється час, змінюються і вимоги до людини, її освіченості. Даючи базові знання учням в школі, треба навчити дітей вчитися упродовж життя, використовувати здобуті знання у практичному житті.
        Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, пропонувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Тому орієнтиром змісту освіти є розвиток особистості. 
        Одним із принципів реалізації Державної Національної програми «Освіта» (Україна -
XXI століття) та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти є гуманізація освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб. У навчальному процесі впровадження цього принципу передбачає перехід від монологу викладача до його діалогу з учнем, рівноправне, доброзичливе спілкування всіх його учасників, максимальне врахування можливостей і природних задатків дитини, визнання її гідності, створення умов для самопізнання й самореалізації кожної дитини. 
      Закон України “Про загальну середню освіту” (стаття 5) серед першочергових завдань загальної середньої освіти проголошує “виховання громадянина України, формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань”. Реалізація поставленої мети неможлива без використання особистісно зорієнтованих сучасних освітніх технологій, які передбачають демократизацію, гуманізацію освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня.

Привітання

Вітаю вас на моєму блозі. Він створений для вчителів, учнів та батьків.